НЕВПРА́ВНІСТЬ, ності, жін. Абстр. ім. до невправний. Товстий, мов натоптаний мішок, широколиций боєць тішив товаришів своєю невправністю (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 326); Він відсунув свою писанину, трохи соромлячись своєї невправності в письмі (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 108); Поетичні твори Шабленка при певній художній невправності, що пояснювалася відсутністю досвіду, відзначалися соціальною гостротою (Історія української літератури, I, 1954, 705).
НЕВПРАВНІСТЬ
Тлумачення слова