НЕВПО́РАНИЙ, а, е.
1. Залишений без нагляду, без піклування; недоглянутий. Сухою задухою пашить південний степ, плачуть у будках невпорані діти (Олесь Гончар, I, 1954, 521).
2. Пескошений, незжатий, не вивезений з поля; незібраний. Лихо грізно насувалося, толочачи, спалюючи невпорані врожаї радянської землі (Іван Ле, Право.., 1957, 127).