НЕВПОПА́Д, присл. Те саме, що невлад 1, 2. Засмучене обличчя Максима і невпопад мовлені слова свідчили, що і у нього на душі не дуже-то спокійно… (Натан Рибак, Час, 1960, 718); Катеринка ніби ще більше захрипла, а бубон трахкотів невпопад… (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 11).
НЕВПОПАД
Тлумачення слова