НЕВПОКО́РЕНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що непідкорений. Рядки поета [Т. Шевченка] наснажують у борні невпокорений чорний люд Айри Олдріджа, їх клекотливий вогонь нуртує, в серцях в’єтнамських повстанців (Літературна Україна, 15.III 1968, 1).
НЕВПОКОРЕНИЙ
Тлумачення слова