НЕВПА́М’ЯТКУ́, присудк. сл., розм. Не пам’ятається, не пригадується. — А груша моя, — круто лягає упертість на дядькові щелепи. — Ну, а коли вам це діло з грушею невпам’ятку, то, може, покликати свідків? (Михайло Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 15).
НЕВПАМ’ЯТКУ
Тлумачення слова