НЕВО́ЛЯ, і, жін. Відсутність волі, свободи, повна залежність когось від кого-, чого-небудь. У тій хатині, у раю, Я бачив пекло… Там неволя, Робота тяжкая, ніколи І помолитись не дають (Тарас Шевченко, II, 1963, 252); Не витримав монастирської неволі Теодосій і задумав будь-що втекти звідси (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 147);
// Полон, поневолення, рабство. У хатці жив старий дід Данило. Колись він козакував, був у неволі турецькій, але визволивсь відтіля (Борис Грінченко, I, 1963, 344); По темних дорогах тяглися з заходу визволені з неволі радянські люди (Олександр Довженко, I, 1958, 380); * У порівняннях. Сусіди не бачилися одно з другим цілими тижнями; жили, як у неволі (Панас Мирний, III, 1954, 7);
// перен. Життя, перебування (тварин, птахів, риб і т. ін.) не в природних умовах. Затріпалось у неї серце, як пліточка в неволі… (Панас Мирний, I, 1949, 334); На рамі, мов краплину крові, побачив [дід] сонечко, що.. попало в неволю (Михайло Стельмах, I, 1962, 451); Здорові дельфіни живуть у неволі 20-25 років (Наука і життя, 1, 1967, 50).
♦ По неволі — через необхідність, всупереч бажанню. Ми малими розійшлись Та вже й не сходились ніколи. Мене по волі і неволі Носило всюди (Тарас Шевченко, II, 1963, 229); [Старий рибак:] Був же я, був та у батька один син, Ой мене батько по неволі одружив (Степан Руданський, Тв., 1959, 301); Якої неволі? — уживається для вираження сильного незадоволення, роздратування. Зітхнув [дяк]: — Ех, огидло все це мені до краю. — То ви б покинули, якої неволі сидіти в дяках? (Степан Васильченко, II, 1959, 76); — Кого тут проти ночі колотить? — Це я, Никаноре. — Ах, це ви? Якої ще неволі вам? — сердито пізнає її панський попихач (Михайло Стельмах, I, 1962, 295).
НЕВОЛЯ
Тлумачення слова