НЕВО́ЛЕНЬКА, и, жін., нар.-поет. Пестл. до неволя. Де воно [паненя] знатиме, що то за доленька — Відшук черствого шматка, Як за роботою вільна неволенька Груди ураз дотика (Павло Грабовський, I, 1959, 52); Ой у неділю рано-пораненьку Супрун із ордою стявся, А в понеділок, в обідню годину, Сам в неволеньку попався (Народна лірика, 1956, 38).
НЕВОЛЕНЬКА
Тлумачення слова