НЕВМИ́ВАНИЙ, НЕУМИ́ВАНИЙ, а, е. Те саме, що невмитий, неумитий. Мерщій схопився він і нечесаний, невмиваний вибіг на улицю… (Панас Мирний, IV, 1955, 136); * Образно. Там, де спиняють розгін водоспади, невмиване сонце вітають цикади (Микола Терещенко, Ужинок, 1946, 119).