НЕВМИРУ́ЩІСТЬ, щості, жін. Абстр. ім. до невмирущий 1,2. Він був вдячний дереву за те, що воно й досі стоїть тут, засвідчуючи невмирущість степу і його людей (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 41); Основоположники діалектичного матеріалізму визнавали невмирущість витворів художнього генія людей (Радянське літературознавство, 2, 1957, 3).
НЕВМИРУЩІСТЬ
Тлумачення слова