НЕВМИРАЮЧИЙ, а, е. Те саме, що невмирущий 1, 2. Всі гори були ніби зумисне заквітчані зеленими садками й букетами золотоверхих церков. Їх заквітчала давня невмираюча українська історія (Нечуй-Левицький, I, 1956, 336); Потріскані стіни стояли, як раніш, непорушно і з несамовитою впертістю дивились у вічі ворогові колючими літерами невмираючого напису (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 375).
НЕВМИРАЮЧИЙ
Тлумачення слова