НЕВМОВКАЮЧИЙ, а, е. Який не вмовкає, не затихає (про звуки, шум і т. ін.); нестихаючий. Знизу, з території порту, долинав невмовкаючий гамір: вищали клаксони автомашин, торохтіли брички по брукові (Юрій Смолич, V, 1959, 783).
НЕВМОВКАЮЧИЙ
Тлумачення слова