НЕВМОЛИ́МО. Присл. до невмолимий. Чобіт невмолимо втоптував під себе свою нещасну жертву (Іван Ле, Мої листи, 1945, 68); Тільки серце і годинник ведуть невмолимо свій одноманітний лік секундам (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 385).
НЕВМОЛИМО
Тлумачення слова