НЕВМІ́Ч, присудк. сл., діал. Не під силу; несила. Більше невміч Було хлопцям мовчать. І відразу Злинув гул голосів молодих… (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 80).
НЕВМІЧ
Тлумачення слова
НЕВМІ́Ч, присудк. сл., діал. Не під силу; несила. Більше невміч Було хлопцям мовчать. І відразу Злинув гул голосів молодих… (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 80).