НЕВІ́СТОНЬКА, и, жін.
1. Пестл. до невістка 1. — Не встряв ай у скандал. Свекор почув якось, обсміяв: — Хіба ж це скандал? Це, невістонько, творча дискусія (Ігор Муратов, Жила.. вдова, 1960, 74).
2. зневажл. Те саме, що невістка 1. Ну ж і невістонька! Ні повернутися, ні стати не вміє (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 239).