НЕВІ́РУЮЧИЙ, а, е. Який заперечує релігію, не визнає існування бога. Невіруюча людина;
// у знач. ім. невіруючий, чого, чол.; невіруюча, чої, жін. Людина, яка не визнає існування бога; атеїст. Комунізм.. зримо і реально відбиває справжні сподівання всіх чесних трудівників — як віруючих, так і невіруючих (Комуніст України, 1, 1968, 32).
НЕВІРУЮЧИЙ
Тлумачення слова