НЕВІ́Р’Я, я, сер. Те саме, що невіра 1. [Варвара Семенівна:] От і дивлюсь на нього [сина] І все ще не вірю. [Зорін:] Щасливе невір’я (Яків Баш, Дніпр. зорі, 1953, 112); Знайшлись нестійкі, опортуністичні елементи, які сіяли паніку, невір’я в правильність лінії більшовицької партії (Історія УРСР, II, 1957, 229).
НЕВІР’Я
Тлумачення слова