НЕВІ́НЧАНИЙ, а, е. Не з’єднаний шлюбом за церковним обрядом;
// у знач. ім. невінчані, них, мн. Ті, що не вступили в шлюб за церковним обрядом. Виростають нехрещені Козацькії діти; Кохаються невінчані; Без попа ховають (Тарас Шевченко, I, 1963, 42);
// Який одружився без церковного обряду. Тітка Домаха служила там у пана Безобразова робітницею, а потім стала його невінчаною дружиною (Петро Панч, На.. мості, 1965, 20).
НЕВІНЧАНИЙ
Тлумачення слова