НЕВІДПОВІ́ДНИЙ, а, е.
1. Який не відповідає кому-, чому-небудь. Бувало й так, що дробовий набій [з дідової рушниці] мав наслідки цілком невідповідні… призначенню (Гнат Хоткевич, I, 1966, 85); Пісня журлива, за серце хапає, а обличчя тих, що співають, зовсім не сумні, на устах у молодиці навіть блукає невідповідна до пісні усмішка (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 157).
2. Не такий, як треба, який повинен бути; неналежний. Цілий будинок покладений кепсько і на невідповіднім ґрунті (Іван Франко, XVI, 1955, 296); Заздрість була родинна, любовна, але це не зменшувало її гостроти, і вона часом набувала невідповідної форми (Юрій Яновський, II, 1954, 163).