НЕВІДО́МИЙ, а, е.
1. Який ще не став відомим; незнаний, небачений, незвіданий. Де не взявся із-за лісу Невідомий птах, Довгохвостий, гостроносий, На восьми ногах (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 197); Стрункі дерева, мов живі, Скорившись невідомій силі, В вікно багряні віти хилять (Фоміп, Вибр., 1958, 156); Павло, скрутивши цигарку, довго мосчав, пригадуючи ту невідому країну (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 248); За допомогою методу мічених атомів вчені довели, що в рослині розкладається вода, кисень якої виділяється в повітря, а водень вступає в невідомі ще сполуки, що приєднують до себе вуглекислоту (Хлібороб України, 10, 1965, 10);
// у знач. ім. невідоме, мого, сер. Те, що не стало ще відомим, щось досі незнане, небачене, незвідане. [Руфін:] В таких мандрівках тільки невідоме нам може стати за мету (Леся Українка, II, 1951, 353); Невідоме — страшне саме через те, що воно невідоме (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1935, 224);
// мат. Шукана величина. При складанні карт за даними геодезичного знімання місцевості доводиться розв’язувати систему алгебраїчних рівнянь з великим числом невідомих (Наука і життя, 7, 1956, 6).
2. Який не є широко відомим, загальновизнаним, який не користується популярністю. Там стояли: молитовник, .. арифметика та кілька тоненьких букварів, я забула ймення їх авторів — все якісь невідомі (Леся Українка, III, 1952, 573).
3. Якого хтось не знає, з яким хтось незнайомий. Таке співчутливе ставлення до неї невідомих їй досі людей особливо вразило Ольгу, розчулило її ще дужче (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 59);
// у знач. ім. невідомий, мого, чол.; невідома, мої, жін. Людина, якої хтось не знає, з якою хтось незнайомий. Невідомий.. не вставав, а був здоровий, і вони вдвох ледве здужали поставити його (Борис Грінченко, II, 1963, 302); Коли б за плечима невідомої не чорніла ноша, Роман спокійно обернувся і пішов би іншою дорогою, але, певне, треба пособити людині (Михайло Стельмах, I, 1962, 128).