НЕВІДЛУЧНО. Присл. до невідлучний. На ґанку, де звечора невідлучно стояли вартові, зараз не було вже нікого (Олесь Гончар, II, 1959, 99); Доктор Темір сидів невідлучно два дні коло її ліжка (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 369).
НЕВІДЛУЧНО
Тлумачення слова