НЕВІДДІ́ЛЬНИЙ, а, е. Якого не можна відділити, відокремити від чого-небудь. Сьогодні думи Шевченка є невіддільні від дум нашого народу (Павло Тичина, III, 1957, 128); Червона Армія невіддільна від своєї плоті — радянського народу, який її породив (Олекса Десняк, Опов., 1951, 93); Любов до Батьківщини невіддільна від любові до рідного краю, рідної природи (Комуніст України, 2, 1966, 82).
НЕВІДДІЛЬНИЙ
Тлумачення слова