НЕВГАВУ́ЩИЙ, а, е. Те саме, що невгавучий. Дід витягає з кишені довгу, мов свічечку, цукерку, хлопчак вихоплює її з рук і з вереском біжить до ліжка. — Яке ж галасливе та невгавуще! — сміється і зітхає старий (Михайло Стельмах, I, 1962, 317); Напала на мене туга ревная, невсипуща, невгавуща (Марко Вовчок, VI, 1956, 252).
НЕВГАВУЩИЙ
Тлумачення слова