НЕВГАВУ́ЧЕ. Присл. до невгавучий. Вітер почина грати на далекім воринні.. Тонко заводить вориння, як муха в тенетах, скиглить біль нестерпучий, плаче самотній сум… Дзз… дз-и-и… Невгавуче, безперестанку (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 321).
НЕВГАВУЧЕ
Тлумачення слова