НЕВГАВА́ЮЧИЙ, а, е. Який не припиняється, не умовкає. Заклопотане війною місто вирувало своїм невгаваючим життям (Іван Ле, Мої листи, 1945, 164); Бачить вона ясно і зримо повиті прозорим серпанком гори, чує, як внизу шумить невгаваюче море (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 163).
НЕВГАВАЮЧИЙ
Тлумачення слова