НЕВГАМО́ВНІСТЬ, ності, жін. Властивість і стан за знач. невгамовний. Своєрідний талант Довженка, тісний йогш зв’язок з дійсністю, його творча невгамовність — усе це розкривається в щоденниках на кожній сторінці (Мистецтво, 5, 1964, 13); На самоті дивувалась [Леся] своїй невгамовності (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 268).
НЕВГАМОВНІСТЬ
Тлумачення слова