НЕВЕСЕЛО. Присл. до невеселий. Тужлива пісня зринав з сопілки та не розважа сумного серця, невесело якось говорить… (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 181); Капітан посміхнувся невесело (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 153);
// у знач. присудк. сл. На улиці невесело, В хаті батько лає (Тарас Шевченко, II, 1963, 149); Якось невесело йому стало від дідових балачок (Гнат Хоткевич, I, 1966, 101).
НЕВЕСЕЛО
Тлумачення слова