НЕВЕЛИЧКИЙ

НЕВЕЛИ́ЧКИЙ, а, е, розм. Те саме, що невеликий. Дивлюсь.. Козацька церква невеличка Стоїть з похиленим хрестом (Тарас Шевченко, II, 1953, 24); За ним ввійшов невеличкий парубок із скрипкою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 111); Христина, одриваючись від невеличкого гурту дівчат, знайшла очима Романа (Михайло Стельмах, I, 1962, 159); — Ну, а на хуторах же, що там? — по невеличкій паузі спитав Давид (Андрій Головко, II, 1957, 124); Дощик невеличкий, так тільки грязюку розмазало по шосе (Павло Загребельний, День.., 1964, 41); А Марійка невеличка все стоїть на бережку: страшно йти на той бік річки через кладочку хитку (Наталя Забіла, Веселим малюкам, 1959, 70).