НЕВБРА́НИЙ, а, е.
1. Який не має на собі одягу. * Образно. [Гелен:] Адже тая правда — цнотлива дуже і поважна жінка і сором їй ходити без одежі… [Кассандра:] Але й сама я жінка, отже правду я можу бачити й невбрану (Леся Українка, II, 1951, 294).
2. Який одягнений не так, як потрібно у цій обстановці.