НЕВАГО́МІСТЬ, мості, жін.
1. Абстр. ім. до невагомий. Почуття крилатої легкості й невагомості опанувало веселих пасажирів (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 188).
2. Фізичний стан тіла, що є складовою частиною рухомої системи, якого воно набуває, коли прискорення системи дорівнює прискоренню сили тяжіння. Після подолання сили земного тяжіння і припинення роботи двигунів ракети виникне стан динамічної невагомості: астронавти не відчуватимуть своєї ваги (Наука і життя, 2, 1958, 13); К. Е. Ціолковський багато роздумував над станом організму в умовах невагомості (Фізіологічний журнал, VII, 1, 1961, 3).