НЕУВ’Я́ЗКА, и, жін., розм. Наявність непогодженості, непорозуміння у чому-небудь. — Трапиться у вас якась там неув’язка, — ви не крийтесь, Миколо Дмитровичу (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1950, 153); — Я хочу, щоб.. неув’язки були усунені і наведено порядок в полках (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 89).
НЕУВ’ЯЗКА
Тлумачення слова