НЕУВ’Я́ДНИЙ, а, е, поет. Який існує вічно, ніколи по зникає, не втрачає свого значення. Ввійшло «Слово о полку Ігоревім» в золоту скарбницю людства, бо таїть воно неув’ядної краси поетичні образи (Максим Рильський, III, 1956, 33).
НЕУВ’ЯДНИЙ
Тлумачення слова