НЕУСТА́ЛЕНИЙ, а, е. Який ще не сформувався, не виробився остаточно. Лист був написаний неначе школярським, нерівним, неусталеним почерком (Олександр Копиленко, Земля.., 1957, 51); І мова, і орфографія грамот [до 1450 р.] ще досить строкаті, неусталені (Питання походження української мови, 1950, 38).
НЕУСТАЛЕНИЙ
Тлумачення слова