НЕУШКОДЖЕНИЙ

НЕУШКО́ДЖЕНИЙ, а, е. Якого не поруйнували, який не має ушкоджень, несправностей; непошкоджений. Всі літаки поверталися на свою базу неушкоджені (Андрій Трипільський, Дорога.., 1944, 12); Коли всі навколишні поміщицькі економії були розібрані,.. Воликів маєток залишився неушкодженим (Василь Минко, Моя Минківка, 1962, 42);
//  Який залишився цілим, здоровим, не пораненим (про людину і органи її тіла). Ось з юрби випливло йому назустріч рідне обличчя дочки. Саша тут, жива й неушкоджена! (Олесь Донченко, III, 1956, 424); Неушкодженим зостався [у Кабашного] лиш зір (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 35); Німці стали поповзом, наближатись до Андрія. Якимось чудом він ще лишався пеушкодженим (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 318).