НЕУПЕРЕ́ДЖЕНИЙ, а, е. Який не має обманної, негативної, заздалегідь сформованої думки, упередження проти кого-, чого-небудь. — Значить, те, що він пише, не все макулатура? Значить, в його писанні неупереджені сторонні люди добачили зерно поетичного дару? (Петро Колесник, Терен.., 1959, 45).
НЕУПЕРЕДЖЕНИЙ
Тлумачення слова