НЕУГОДНИЙ

НЕУГО́ДНИЙ, НЕВГО́ДНИЙ, а, е. Який не підходить, не подобається кому-небудь; небажаний. Набитий, богові неугодний, вигнанець із рідної хати, — де йому більш підходяще місце у світі, як не за клунею в кропиві?.. (Степан Васильченко, I, 1959, 327); Думалось, що може, вже листи мої й невгодні; тим то й писати не хотілось (Олексій Кундзіч, Пов. і опов., 1951, 115); Одного по одному вивів [Білограй] з правління всіх неугодних йому людей (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 146).