НЕ́УЦЬКИЙ, а, е. Викликаний чиїмось неуцтвом; власт. неукові. У всій своїй величі світ розкривається лиш.. тому, чий погляд не затуманений неуцькими передсудами й упередженнями (Радянська Україна, 9.V 1963, 1); Неуцька самовпевненість; Неуцький домисел.
НЕУЦЬКИЙ
Тлумачення слова