НЕТВЕРДИ́Й, а, е.
1. Який угинається, подається при дотику, натискуванні і т. ін.; м’який.
2. Досить нестійкий (про ходу, рухи і т. ін.); невпевнений. Нетвердою ходою підходив Яків до дому свого начальника (Нечуй-Левицький, I, 1956, 183); Інна пройшла по кімнаті нетвердими кроками, наче ноги в неї були затерплі (Олекса Гуреїв, Осок, друзі, 1946, 68);
// Який не має міцної опори; хисткий. Довга фігура [Семена] розігнулась поволі та захиталась на нетвердих ногах, як привид (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 101); Тіло злегка погойдувалось на нетвердих ногах (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 36).
3. перен. Нестійкий у своїх переконаннях, намірах і т. ін.; який легко підпадає під чий-небудь вплив. Брати його, ученики, Нетвердії, душеубогі, Катам на муку не дались, Сховались (Тарас Шевченко, II, 1963, 372); Іван Франко своїм гострим словом карає, б’є всіх тих, хто в любові своїй до України нетвердий і легковажний (Павло Тичина, III, 1957, 165).