НЕТРУДНИ́Й, а, е.
1. Досить легкий, неважкий. Нетрудна робота.
2. діал. Нетрудовий, нетрудящий. — Хіба мені жаль життя? Що воно варто? Тепер як мене нетрудний [Мошко] обдер із усього! (Іван Франко, IV, 1950, 414).
НЕТРУДНИ́Й, а, е.
1. Досить легкий, неважкий. Нетрудна робота.
2. діал. Нетрудовий, нетрудящий. — Хіба мені жаль життя? Що воно варто? Тепер як мене нетрудний [Мошко] обдер із усього! (Іван Франко, IV, 1950, 414).