НЕТЯ́ГА, и, чол., розм. Бідна, неімуща людина. Воно [багатство] зробило одних неробами, інших — вічними нетягами (Петро Колесник, Терен.., 1959, 227); — Над нетягою збиткуються свої пани незгірше від чужих (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 217).
НЕТЯГА
Тлумачення слова