НЕТА́НУЧИЙ, а, е. Який не розтає (про сніг, лід і т. ін.). Маринка ловила в долоні нетанучі сніжинки, обсипала ними тата (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 284).
НЕТАНУЧИЙ
Тлумачення слова
НЕТА́НУЧИЙ, а, е. Який не розтає (про сніг, лід і т. ін.). Маринка ловила в долоні нетанучі сніжинки, обсипала ними тата (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 284).