НЕСИТО. Присл. до неситий. Ходжу я на волі — не дишу, а несито ковтаю свіже повітря, упиваюся й ним, і сонцем, і прохолодою (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 466);
// у знач. присудк. сл. Було дуже тяжко, часом і несито, та десятерилися сили, бо чули, що Червона Армія б’є ворога (Радянська Україна, 12.I 1946, 2).
НЕСИТО
Тлумачення слова