НЕСВІДО́МИЙ, а, е.
1. Який не контролюється свідомістю, а проявляється несвідомо, мимовільно. Тяжкі сни.. чергувалися з прикрими споминами, з якимсь глухим несвідомим почуттям (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 259); Серце мені жахливо стиснулось з несвідомого передчуття… (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 17).
2. Чия свідомість не досягла належного рівня розвитку. — Вона така ще несвідома дитина… (Леся Українка, III, 1952, 508); — Ось якийсь несвідомий школяр нашкодив. Дізнаємося, хто зробив шкоду, суворо покараємо (Олександр Копиленко, Сонячний ранок, 1951, 93);
// Який неспроможний вірно оцінити навколишню дійсність; політично відсталий. Всяка легальна робота між народом та серед несвідомої інтелігенції нашої поки що неможлива, бо ще не маємо права зборів, спілок (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 278); Єдина їх [директорців] надія — на.. заколоти і виступи куркульських елементів та піддурених демагогічною пропагандою несвідомих мас (Василь Еллан, II, 1958, 218).
Несвідомий елемент — людина, яка неспроможна вірно оцінити навколишню дійсність. — Саме так і слід розмовляти з несвідомим елементом (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 298).
3. рідко. Який погано розбирається у чому-небудь. Сам він не знавсь зовсім на господарському ділі і тим мусів держати поки Галушківського, бо йому здавалося, що новий управитель з несвідомим господарства хазяїном тільки плутаниці нароблять (Борис Грінченко, II, 1963, 90).