НЕСТИХА́ЮЧИЙ, а, е. Який не припиняється, триває довгий час; невщухаючий. Пізно ввечері Уляна повернулася до готелю. Нестихаючий гомін великого міста і думи про нього ще довго не давали їй заснути (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 238); Грізна музика кликала до перемоги, і стрункий ритм кроків, і довга нестихаюча пісня (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 167).
НЕСТИХАЮЧИЙ
Тлумачення слова