НЕСТЯМНО. Присл. до нестямний. Бачив [Лебідь], як Надія, простягнувши руки, нестямно підбігла до дерева, як горнулася, припадала до нього в сльозах (Яків Баш, Надія, 1960, 160); — Пилинку!.. Синочку мій! — нестямно скрикнула Катря і вхопилася за його (Панас Мирний, IV, 1955, 306).
НЕСТЯМНО
Тлумачення слова