НЕСТЯ́МКА, и, жін., розм., рідко. Те саме, що нестяма. Від нестямки вона не знала, що їй робити (Панас Мирний, III, 1954, 396); Він з злістю крикнув, з нестямки вилаяв мене (Нечуй-Левицький, III, 1956, 281); — Схопився [Петро] за груди рукою — і перекинувся від нестямки на другий бік (Панас Мирний, I, 1954, 358).
НЕСТЯМКА
Тлумачення слова