НЕСТЕРПУ́ЧЕ. Присл. до нестерпучий. Сонце нестерпуче пекло крізь вікна (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 269); Дрібно, швидко цокає на столику будильник, а час іде так нестерпуче повільно (Любомир Дмитерко, Обпалені.., 1962, 132).
НЕСТЕРПУЧЕ
Тлумачення слова