НЕСТЕ́РПНИЙ, а, е. Якого важко або неможливо витерпіти, перенести. Він стогнав, він вив з нестерпного душевного болю і сам не помічав, як бився головою об стіну (Борис Грінченко, I, 1963, 429); Пехльода скаржився на нестерпні умови роботи, на велику завантаженість (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 147); В гарячому повітрі стояв нестерпний чад — дихати було важко (Юрій Збанацький, Крил. гонець, 1953, 18);
// Дії та вчинки якого не терплять, не переносять інші. Досить неприязно подивилася на нього, зневага пробивалася в очах її, скривилася — нестерпна людина той Павлик (Костянтин Гордієнко, Буян, 1938, 8); Він користувався серед бійців далеко більшою пошаною, аніж, приміром, норовистий, часом зовсім нестерпний, лейтенант Сагайда (Олесь Гончар, III, 1959, 374).
НЕСТЕРПНИЙ
Тлумачення слова