НЕСТА́ЧА, і, жін. Відсутність, брак чого-небудь у достатній кількості; те, чого не вистачає; недостача. Нестачу зброї партизани намагалися перекрити несподіваними наскоками, захопленням ініціативи бою (Петро Панч, I, 1956, 322); — Через нестачу води ніяке й дерево в нас тут не росте, одна тільки жилава акація (Олесь Гончар, II, 1959, 58).
НЕСТАЧА
Тлумачення слова