НЕСПРОСТО́ВНИЙ, а, е. Якого не можна заперечити, який не викликав заперечення; цілком переконливий; беззаперечний. Докази і обґрунтування Івана Луціяновича були такими глибокими і неспростовними, що Гаркуша одразу ж погодився (Павло Оровецький, Зел. повінь, 1961, 27); Існування соціалістичного реалізму, так само як і існування соціалізму, є факт неспростовний (Шамота, Талант і народ, 1958, 24).
НЕСПРОСТОВНИЙ
Тлумачення слова