НЕСМІ́ЛИ́ВО. Присл. до несміливий. Василько подав їй свою чашку, промовивши тихо і несміливо якесь поздоровлення (Леся Українка, III, 1952, 485); Дівчина знизала плечима й несміливо глянула на брата (Андрій Головко, II, 1957, 216); Блідий ранок несміливо зазирнув у вікна (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 170).
НЕСМІЛИВО
Тлумачення слова